Сучасний рукопашний бій в армії фактично було сформовано в 70-х роках минулого століття групою ентузіастів, що взяли за основу спортивне самбо, бокс, а також місцями карате та дещо з спортивних єдиноборств. На думку творців цього «інтегрованого» бойового мистецтва, вони взяли найефективніші прийоми і на основі свого уявлення про «реальний» бій практично з нуля створили систему підготовки бійців силових структур. Але факт залишається фактом — проігнорувавши багатий вітчизняний та й зарубіжний досвід, вони отримали якусь напівспортивну дисципліну з якимись претензіями на утилітарність. У чому тут ж підступ? Та чи є сьогодні реальна альтернатива?
